пʼятниця, 29 листопада 2013 р.

Екранізація "Книжкового злодія" Маркуса Зузака


Шанувальники дуже довго чекали цієї екранізації: роман австрійського письменника Маркуса Зузака «Книжковий злодій», в якому сама Смерть розповідає історію дев’ятирічної дівчинки Лізель, чиє дитинство проходить у фашистській Германії, тримався в списку бестселерів The New York Times більше чотирьох років.


«Книжкового злодія» зняв режисер «Абатства Даунтон» Брайан Персівал. Разом із Зузаком над сценарієм працював Майкл Петроні, який брав участь в екранізації «Хронік Нарнії». Одну з головних ролей зіграє славетний Джефрі Раш («Король говорить», «Пірати Карибського моря»).


понеділок, 8 квітня 2013 р.

Перлини літератури, які так і не отримали Букера

Одна тітонька з The Observer склала список з тринадцяти романів, які, на її думку, заслуговували на премію Букера, але так її і не отримали. Я вирішила опублікувати список,адже абсолютно з ним погоджуюсь; за вийнятком роману Зеді Сміт (він недолугий та з претензією на епічність).
 
«Жінка французького лейтенанта» Джона Фаулза (1969)
Роман «Жінка французького лейтенанта» переповнений авторськими відступами і роздумами з точки зору людини ХХ століття. Роман має три кінцівки за схемою психоаналітика Жака Лакана: уявне — символічне — реальне. Дія відбувається в середині XIX ст. Роман розповідає про забезпеченого і освіченого молодого чоловіка, який цікавиться палеонтологією, про те, як він розривається між справжнім коханням до жінки,яку всі вважають пропащою, і обов'язком джентльмена. (шмат з Вікі)
 
«Історична постать» Малкольма Бредбері (1975)
Цей роман став для англійської пост-військової літератури тим самим, що й «Біси» Достоєвського для російської літератури кінця XIX сторіччя. Пишуть, що досить цікава річ.

«Гроші» Мартіна Еміса(1984)
Найвідоміший роман Мартіна про гроші та мудаків.
"Мій одяг виготовлено з глутамата натрію та гексахлорфену. Моя їжа - з поліефірного волокна, віскози та люрексу. Мій шампунь містить вітаміни. Чи немає в моїх вітамінах миючих засобів? Хотів би на це сподіватись. В моєму мозку живе мікропроцесор завбільшки з кварк, ціною десять пенсів, що заправляє усім господарством. Мене зроблено... зі сміття, я просто сміття."
 
«Осина фабрика» Ієна Бенкса (1984)
За жанровою належністю роман близький до готичної літератури, у плані дослідження теми смерті, смертності, і спірність у виявленні жахливого в людині.На думку літературознавця Люсі Армітт (Університет Солфорда), в «Осиній фабриці» поєднуються риси двох літературних жанрів — готики і постмодерну.
 



субота, 9 березня 2013 р.

Френсіс Скотт та Зельда Фіцджеральд - Казка з поганим кінцем

...whom the gods love die young 

 Френсіс Скотт та Зельда Фіцджеральд були живим втіленням «Епохи джазу»: молоді, заможні, гарні…Їх шлюб був зловісною готичною версією омріяного казкового життя, яке вони малювали одне одному на долонях на світанку їх кохання.



Кітч, розкіш та пляшка джину – ось що супроводжувало Фіцждеральдів протягом усього життя, обидва ганялися за американською мрією по дну пляшки.

Кожен, хоч трохи знайомий з двадцятими роками двадцятого сторіччя, чув ці дикі історії – Зельда приймає гостей у ванні, Зельда і Скотт стрибають у фонтан Юніон Сквер, їздять по місту на даху таксі, напиваються до відключки… Вони були золотою парою Золотої доби, жива демонстрація тезису «яскраво горять, швидко згоряють»…приречені на невдачу у боротьбі з реальністю: алкоголізм, душевна хвороба, невірність, творча криза, літературні невдачі та шлюб, який руйнував обох.


вівторок, 19 лютого 2013 р.

Мішель Гондрі екранізує "Піну Днів"

Гарна новина для поцвновувачів Мішеля Гондрі та Бориса Віана: режисер взявся за адаптацію геніального твору "Піна Днів". Зараз я поясню, чому це чудова новина. По-перше, саме Гондрі зняв Eternal Sunshine of the Spotless Mind з Уінслет та Керрі, а отже все буде дивно, гарно та щиро.



По-друге, твір Віана "Піна Днів" - геніальний; він аж пищав, щоб його екранізували, а хто ж, як не Гондрі, з його надзвичайними здібностями оповідача, одержимістю візуальними ефектами та вмінням знімати дивні та, водночас, такі зворушливі сцени?

четвер, 7 лютого 2013 р.

Чарльз Діккенс: супергерой свого часу



Нещодавно виповнився 201 рік з дня народження видатного письменника Чарльза Діккенса. Сер Чарльз ще за життя був світовою суперстар, та в його шафі було сховано до біса скелетів. Ось, що мені вдалося знайти цікавенького:

1) Діккенс був епілептиком та страждав від обсесивно-компульсивного розладу. Він не лише без кінця прибирався у себе вдома, але й заходився прибирати в гостях, якщо його не задовольняв рівень охайності хазяїв. Він був маніакально одержимий розчісуванням волосся — і сотні разів, бувало, не вистачало. Ще сера Чарльза дуже займали магнітні поля, і саме тому письменник завжди спав головою на північ.

2) У Діккенса було незвичне на той час хобі - гіпноз. Він регулярно відточував свої вміння на дружині, намагаючись вилікувати її від безсоння.

3) Одного разу Діккенс врятував чимало людей під час аварії потягу, який раптово зійшов з колії. Сім вагонів першого класу злетіли з мосту у воду, а вагон, в якому їхав Діккенс, висів над мостом. Письменник не тільки виліз з вагону, знайшов провідника у якого взяв ключ до вагону та звільнив своїх друзів, а й попрямував до інших вагонів, допомагаючи людям звільнитися або проводжаючи їх в останню путь. Потім п'ятдесятирічний письменник заліз у перевернутий вагон і витяг з кишені свого пальто “Наш спільний друг”, твір, який він щойно закінчив і віз своєму видавцю.


середа, 30 січня 2013 р.

Камю та КДБ




Філософ абсурду, як він сам себе називав, навіть після смерті є причиною абсурдних та парадоксальних пліток, що точилися ще за його життя. 

Альбер Камю загинув у 1960 році внаслідок автомобільної аварії. Він помер миттєво, після того як Facel Vega його видавця вилетіла з дороги та на повній швидкості в'їхала у дерево. А п'ятдесят один рік по тому одна італійська газета Corriere della Sera написала, що нещасний випадок може виявитись ніяким не випадком. 

четвер, 24 січня 2013 р.

Улюблені книжки відомих людей

Кому цікаво, зробила підбірку книг, які з задоволенням читають відомі люди, від політиків до кіноакторів:

Барак Обама - "Пісня Соломона" Тоні Моррісон
Стівен Кінг - "Володар мух" Уільяма Голдінга
Кейт Уінслет - "Тереза Ракен" Еміля Золя
Джордж Клуні - "Війна і мир" Толстого (Джорджі, серйозно?)
Майкл Кейн - "Джерело" Айн Ренд
Мартін Шин - "Брати Карамазови" Федора Достоєвського
Алек Болдуін - "Вбити пересмішника" Харпер Лі
Уілл Сміт - "Алхімік" Паоло Коельо (добре, що не "Книга Рекордів Гінеса")
Стівен Спілберг - "Останній з могікан" Джеймса Фенімора Купера
Дрю Беррімор - "Людина в пошуках змісту" Віктор Франкл
Енн Хетавей - "Таємничий сад" Френсіс Бернетт
Джим Керрі - "Злочин і кара" Достоєвського
Пірс Броснан - "Грона гніву" Джона Стейнбека
Том Хенкс - "Холоднокровне вбивство" Капоте
Деніел Редкліф - "Майстер і Маргарита" Булгакова