Камю та КДБ

Філософ абсурду, як він сам себе називав, навіть після смерті є причиною абсурдних та парадоксальних пліток, що точилися ще за його життя. 

Альбер Камю загинув у 1960 році внаслідок автомобільної аварії. Він помер миттєво, після того як Facel Vega його видавця вилетіла з дороги та на повній швидкості в'їхала у дерево. А п'ятдесят один рік по тому одна італійська газета Corriere della Sera написала, що нещасний випадок може виявитись ніяким не випадком. 

Припущення про насильницьку смерть будувалось на тому, що Джованні Кателлі, італійський академік та поет, приділив особливу увагу декільком рядкам у щоденнику чеського поета та перекладача Яна Забрана. Забрана писав, що чув від якоїсь "людини, яка багато чого знає і має достовірні джерела", що аварія, яка коштувала Альберу Камю життя, була організована радянськими шпигунами. Вони, буцім-то, пошкодили шину, використовуючи якийсь загадковий прилад, що при великій швидкості дірявив гуму. "Наказ видав сам Дмитро Трохимович Шепілов (радянський міністр закордонних справ) у відповідь на статтю, опубліковану в березні 1957 року, в якій Камю приписує Шепілову провину за тодішні події в Угорщині (рішення Москви відправити в Угорщину війська для приборкання повстання 1956 року), які називав "Шепілівською різнею"". Також Камю провокував радянську владу, публічно підтримуючи Бориса Пастернака, твір якого «Доктор Живаго» заборонив Сталін.

Після публікації почалася жахлива спекуляція на цю тему, антагоністи комунізму в усе горло кричали, що замах саме в стилі КДБ, що за Камю стежили і т.д. Як би нам не хотілося "скандалів, інтриг та розслідувань", та факти свідчать про ілюзорність цієї теорії. По-перше, біограф Камю Олівер Тодд досліджував радянські архіви, в яких не зустрів жодної згадки про замовлене вбивство. По-друге, мотиви ну дуже хливкі. По-третє, зважаючи на імпровізований характер, який носила та зловісна поїздка (Майкл Галлімар, його видавець, в останню мить запропонував Камю та його родині відправитись у Париж машиною, письменник помер з квитком на поїзд у кишені), підлаштувати таку аварію було б надзвичайно складно.

Джерела: The Guardian, New Yorker